{
  "$type": "site.standard.document",
  "bskyPostRef": {
    "cid": "bafyreiafuzzl2cjzgw25yojf7lasmlg3msa3medd3f36yw23fng4twbhim",
    "commit": {
      "cid": "bafyreih7ogv6uayg35ruzr4o2qs7ekmkyky4df7dzglhjznxh7j75nblsq",
      "rev": "3mneqo6qlo62f"
    },
    "uri": "at://did:plc:p7sxjpo2opcfkn7cgi5jqyqi/app.bsky.feed.post/3mneqo6om5k24",
    "validationStatus": "valid"
  },
  "content": {
    "$type": "pub.leaflet.content",
    "pages": [
      {
        "$type": "pub.leaflet.pages.linearDocument",
        "blocks": [
          {
            "$type": "pub.leaflet.pages.linearDocument#block",
            "block": {
              "$type": "pub.leaflet.blocks.text",
              "plaintext": "Тут у багатьох українських медіа виходять новини та історії про Софійку, дівчинку з особливими потребами, яка мріяла станцювати вальс на випускному. І є така не дуже приємна історія, ніби \"яжмать\" з батьківського комітету школи не дуже хотіла її запрошувати на випускний. Суть історії в принципі досить позитивна, бо знайшлися адекватні батьки, і знайшовся адекватний хлопчик, який з нею таки станцював цей вальс. В принципі все дуже позитивно завершилося. Ну а я, як людина з ДЦП, яка також активно псувала кадри на дуже дорогій відеозйомці на випускному, можу сказати, що в нас за 25 років чи більше, на жаль, особливо нічого не змінилося. І мене навіть не тригерить ця історія з мамами — там, в принципі, немає чого коментувати, і це мене не дивує. Мене дуже тригерять коменти про цього хлопчика, бо кажуть, що це справжній чоловічий вчинок, що це просто якийсь акт співчуття, і ці коментарі хвилюють мене значно більше, ніж решта, бо вони показують ставлення нашого суспільства до цієї ситуації. От я хочу, щоб наше суспільство, якщо дай Боже виживе та переживе війну, відновилося і почало функціонувати. Щоб воно дійшло до того моменту, коли вчинок цього хлопчика не буде вважатися героїзмом чи \"справжнім чоловічим вчинком\", а буде нормальною, адекватною реакцією. Просто тому, що так нормально, так треба. Коли будуть черги з тих хлопчиків, і в принципі хто буде танцювати — буде вибирати дівчинка. От що мене тригерить. Ми не повинні перетворювати взаємодію з людьми з особливими потребами на якийсь особливий акт героїзму і вішати на це ярлик, бо сама ця ситуація є проявом адекватності. І мені це болить. Мені дуже шкода через це. А все решта я не коментую, бо, на жаль, коментувати нічого. І так було, і маю надію, що колись зміниться — коли саме, не знаю."
            }
          }
        ],
        "id": "019e8cb5-dbdd-7772-8aa5-ac01d237ac04"
      }
    ]
  },
  "description": "",
  "path": "/3mneqny3cgk25",
  "publishedAt": "2026-06-03T09:00:13.591Z",
  "site": "at://did:plc:p7sxjpo2opcfkn7cgi5jqyqi/site.standard.publication/3m6merbxuls2l",
  "tags": [],
  "title": "Про Софійку та вальс "
}